чорні ASICS з жовтими вставками

 Дядько, який розповідав мені про свої кросівки. У нього були чорні ASICS з жовтими вставками (чи жовтогарячими). І він був витонченим фанатом деталей і розбирався в неочевидних елементах. Ций дядько планував купити, на перший погляд для мене такі ж самі кросівки з таким же кольором, але він був впевнений, що це зовсім інший світ. Я бачив цього чоловіка декілька разів на автобусній зупинці і завжди звертав увагу на його взуття, а вже потім ми познайомились під час поїздки в громадському транспорті і він вже буяв, як фонтан над поверхнею землі, наливаючи мені все, що знав про свою пристрасть, про те чим горів.

злодії аборигени

у мене свято, пришли знайомі і друзі, був мій батько і юра жуков, на початку я відчував себе напружено, атмосфера не клеїлась. згодом я взяв всю увагу на себе, жартував і щось розповідав, мене критикували, мені сподобалось. була дуже гарна квартира з цікавим плануванням і світлими стінами, як водиться, всі шастали і зазирали у вікна. з вікон був не звичайний (для мене) вид у двір і на будинки.

я був із сім'єю і якимось другом (ігорь герщенко був присутній під кінець), це щось було типу подорож, ми орендували квартиру, йшли вулицею до апартаментів. було максимально людно, всі бігали то в одну то в іншу сторону, перед цим було розуміння що тут панують вуличні пограбування. під час того як ми рухались в заданому напрямку до мене підійшов низкорослый грабіжник і намагався витягти гаманець, але йому не вдалось тому що я це відчув і відігнав його, під час того як ми розходились він покликав мене даючи мені монетки, начебто то мої монетки, я відволікся на нього і не помітив як ззаду шла зграя людей, один із з них підійшовши до мене збоку достав мій гаманець і пішов, я відразу перевірив кишеню і усвідомим, що трапилось, але вони вже зникали і повернути назад мій портмане було неможливо. ми дібрались до квартири, прийшов юра жуков, я повідомив його, що мене пограбовано, він засмутився, в наш простір через вхідні двері увірвся карлик і намагався поцупити, якусь річ із хати, я вхопив його, згомандував ігорю герщанко, щоб він відчинив прохід і я вишвернув його на вулицю (ми з ігорем спрацювали як команда, яка розуміє один одного з пів слова).